Стандарти досліджень
PN-EN 13823+A1:2022 – SBI – «Випробування будівельних виробів щодо реакції на вогонь. Будівельні вироби, крім покриттів для підлог, що зазнають теплового впливу поодинокого предмета, що горить». Європейський стандарт визначає метод випробування реакції на вогонь будівельних виробів – за винятком покриттів для підлог і виробів, перелічених у Рішенні 2000/147/EC – під впливом поодинокого предмета, що горить (SBI).
Випробуваний зразок складається з двох вертикальних стулок, які утворюють прямокутний кут. Його піддають дії полум’ю від пальника, розміщеного внизу кута. Полум’я виходить при спалюванні пропану, що дає теплову потужність (30,7±2,0) кВт.
Властивості зразка визначають протягом 20 хв. Параметрами, що характеризують продукт, є: виділення тепла [FIGRA], загальне виділення тепла [THR], швидкість виділення диму [SMOGRA], загальне виділення диму [TSP], поперечне (горизонтальне) поширення полум’я та падіння крапель і частинок.
PN-EN ISO 11925-2:2020 «Випробування щодо реакції на вогонь. Займистість будівельних виробів, що зазнають прямого вогневого впливу. Частина 2. Випробування одиничним полуменевим джерелом запалювання». Цей стандарт описує метод випробування на займистість будівельних виробів, що піддаються прямій дії невеликого полум’я, без використання теплового випромінювання, із зразками у вертикальному положенні.
PN-EN ISO 1716:2018-08 «Випробування будівельних виробів щодо реакції на вогонь. Визначення вищої теплоти згоряння (теплотворної здатності)». Цей стандарт описує метод визначення теплоти згоряння матеріалу. Властивість визначається спалюванням зразка матеріалу в атмосфері кисню під тиском у бомбовому калориметрі.
PN-EN ISO 1182:2020 «Випробування будівельних виробів щодо реакції на вогонь. Випробування на негорючість».
Цей метод був розроблений для матеріалів, які виділяють мінімальну кількість тепла при горінні та не сприяють розвитку пожежі. Однорідні матеріали або істотні компоненти різнорідних матеріалів піддаються цьому випробуванню. Випробування проводять у трубчастій печі, нагрітій до 750 0С.
PN-EN ISO 60695-11-10 [UL 94] «Стенд для випробування пожежної небезпеки» Перевірка стійкості до займання матеріалів/продуктів полум’ям пальника потужністю 50 Вт. При проектуванні будь-якого електротехнічного виробу слід враховувати ризик пожежі та пов’язану з нею потенційну небезпеку. Тому конструкція компонентів, схем і виробів, а також вибір матеріалів спрямовані на зниження потенційного ризику пожежі за нормальних умов експлуатації до прийнятного рівня. Ця частина стандарту визначає процедури невеликих лабораторних випробувань для порівняння поведінки різних матеріалів, що використовуються в електротехнічних виробах, під впливом невеликого джерела запалювання з номінальним підведенням тепла 50 Вт, коли вертикально або горизонтально орієнтовані зразки стрижнів піддаються впливу. Цей метод випробування визначає лінійну швидкість горіння або властивості самозагасання матеріалів.
Ці методи випробувань застосовуються до твердих і пористих матеріалів із щільністю понад 250 кг/м3, як визначено згідно з ISO 845.
Метод А — випробування на горизонтальне горіння. Метод B — випробування на вертикальне горіння.
PN-EN ISO 60695-11-20 [UL 94] «Стенд для випробування пожежної небезпеки» Перевірка стійкості до займання матеріалів/продуктів полум’ям пальника потужністю 500 Вт.
Цей метод випробування застосовний лише до твердих і пористих матеріалів із щільністю понад 250 кг/м3, як визначено відповідно до ISO 845. Метод не застосовується до матеріалів, які через свою тонкість дають усадку під дією нанесеного полум’я без розпалювання.
Описаний метод випробування забезпечує класифікацію, яка може бути використана для забезпечення якості, для попереднього вибору матеріалів та компонентів виробів або для перевірки необхідної мінімальної класифікації займистості матеріалів, що використовуються в кінцевих виробах.
Метод випробування складається з двох невеликих лабораторних процедур випробувань, метою яких є порівняння горіння різних матеріалів, що використовуються в електротехнічних виробах. Вертикально орієнтовані стрижні або горизонтально орієнтовані пластини піддаються впливу джерела запалювання у вигляді невеликого полум’я номінальною потужністю 500 Вт. У нас є два приклади конфігурації зразків:
– зразки у формі прямокутних стрижнів використовуються на здатність до займання та горіння
– для оцінки стійкості зразка до горіння використовують зразки у формі квадратних пластин.
Цей метод випробування застосовний лише до матеріалів, які класифікуються як V-0 або V-1 згідно з IEC 60695-11-10. Широко відомий як стандарт UL.