Види досліджень

У даний час акредитована випробувальна лабораторія Fire-Lab проводить такі види випробувань на горючість.

PN-EN 13823 + A1:2014 – SBI – «Випробування будівельних виробів щодо реакція на вогонь. Будівельні вироби, за винятком покриттів для підлог, які піддають термічній дії поодинокого предмету, що горить»

Цей європейський стандарт визначає метод випробування, який використовують для визначення класифікації будівельних виробів за реакцією на вогонь, за винятком покриттів для підлог, наведених у таблиці 1 Рішення ЄС 2000/147 / EC, які піддають термічній дії поодинокого предмету, що горить (SBI). Цей стандарт був розроблений для визначення поведінки практично плоских виробів з точки зору реакції на вогонь. Дослідження певних груп виробів, наприклад лінійних виробів (труби, проводи, кабелі тощо), може вимагати розробки спеціальних правил.

Метою тесту SBI є визначення таких понять класифікації, як:

FIGRA (ang.Fire Growth Rate) – швидкість розвитку процесу горіння,
SMOGRA (ang.Smoke Growth Rate) – швидкість виділення диму,
TSP (ang.Total Smoke Production) – загальний викид диму від зразка, що випробується, протягом перших 600 секунд впливу основного полум’я пальника,
THR_600s (ang.Total Heat Release) – загальне тепло, що виділяється із зразка протягом перших 600 секунд впливу основного полум’я пальника,
LFS (ang.Lateral Flame Spread), поширення полум’я по довгому крилу зразка, що випробується.

Наведені вище параметри, відповідно до вимог PN-EN 13501, необхідні для визначення характеристик продукції для єврокласів A2, A2L, B, BL, C, CL, D і DL. Тест SBI може проводитися незалежно для технологічних випробувань або для визначення суттєвих експлуатаційних характеристик. Однак повна класифікація реакції на вогонь, залежно від класу, повинна бути доповнена тестами PN_EN ISO 11925-2, EN ISO 1182 або EN ISO 1716.

PN-EN ISO 11925-2:2013 і (EN ISO 11925-2:2020) – «Випробування щодо реакції на вогонь. Займистість виробів під безпосередньою дією полум’я. Частина 2: Випробування одиночним джерелом полум’я»

Метод випробування був розроблений для визначення вогнестійкості продуктів. Він визначає випробування, що застосовуються для визначення займистості виробів, що піддаються прямому впливу невеликого полум’я, без впливу теплового випромінювання, з вертикальною орієнтацією зразків.

Хоча метод призначений для оцінки горючості, мірою горючості є поширення невеликого полум’я вгору по вертикальній поверхні зразка після застосування невеликого полум’я (розміром із сірникове полум’я) до поверхні або краю зразка протягом 15 с або 30 с. та Визначення, чи утворюються полум’яні краплі, залежить від того, чи запалюється фільтрувальний папір під запаленим зразком чи ні.